Ліворукість – не відхилення від норми, а індивідуальний варіант, вияв індивідуальності в межах норми. Однак наш світ пристосований для праворуких людей, тому лівші змалечку стикаються з рядом проблем.
У ліворуких частіше є неврози, бо в праворукому світі вони відчувають “декстрастрес“ (правий стрес), - двері, освітлення, музичні інструменти та багато інших речей розраховані на праворуких людей. У дітей ведуча рука формується до 4-х років. Якщо в 4 роки дитина віддає перевагу лівій руці, і серед родичів є ліворукі, то переучувати не можна. Невроз у цих дітей проявляється у неспокійному сні, тіках, нав’язливих рухах, заїкуватості, енурезі.
Проблемою є методика навчання письму ліворуких дітей, немає методики їх роботи на уроках праці. Не рекомендується вимагати, щоб діти писали таким нахилом, як праворукі. Краще, якщо зошит нахилений вправо, а ліве плече виставлене вперед. Категорично забороняється вимагати від ліворукої дитини невідривного письма.
У ліворуких частіше відзначається дзеркальне письмо, порушення почерку, тремор, неправильне визначення форм букв (оптичні помилки, менша швидкість, гірша зв’язність письма). Не слід вимагати від дитини неможливого, особливо від переученої.
Особливу увагу слід звернути на ліворуких дітей, які тримають при письмі ручку чи олівець над рядочком, при цьому ручка знаходиться в інвертованому положенні і зігнута у вигляді гачка. Це вказує на те, що мовні функції дитини контролюються лівою півкулею (так само, як у праворуких дітей).
“Оборукі“ діти – амбідекстри – мають особливості психіки ліворуких дітей, але вони легко звикають писати правою рукою і не страждають від декстрастресу.
Дислексія – порушення читання – має зорово-просторовий характер: діти мають труднощі у сприйнятті слова як цілого, не здатні вловити зв’язку між буквосполученнями і тими поняттями, що вони відображають.
Немає коментарів:
Дописати коментар